Як святкували новорічні свята у Львові

Перші новорічні ялинки у Польщі, відтак і в Галичині почали встановлювати в ХІХ ст., перейнявши цей звичай у німецьких переселенців-євангелістів. Проте й до цього часу на Різдво будинки прикрашали ялинковими гілочками. У цьому сенсі більш правильно називати святкову ялинку різдвяною, а не новорічною, адже встановлювали її саме напередодні Різдва. Ялинки прикрашали відповідно до статків. Розглядаючи в музеях надзвичайної краси та витонченості європейські новорічні прикраси, варто пам’ятати, що далеко не всі могли собі дозволити таку розкіш. Навіть родини середнього достатку прикрашали ялинку яблучками, горішками у фользі, саморобними прикрасами з соломи, яєчної шкаралупи, кольорового паперу. Кульки робили навіть із газет, обгортаючи їх фольгою. А вже цукерки чи медівнички – то були найбільш бажані ялинкові прикраси для малечі. Дуже урочисто виглядали свічечки на ялинці. До свічок виготовлялися спеціальні лапки, щоб ялинка не загорілася.

З приходом радянської влади ялинку негайно заборонили як звичай релігійний і буржуазний. Проте пізніше зелену красуню почали розглядати як суто новорічну і про заборону забули.

В українців, до речі, досі зберігся ще один давній звичай: на Різдво замість ялинки (чи й поряд із нею) ставити під образами Дідуха – символ родинного затишку й тепла.

Нагадаємо, що сам Новий рік галицькі поляки та українці святкували у різний час. Новий рік 31 грудня поляки називають Сильвестром – від римського єпископа, який помер в 335 році. Згідно із легендою, святий Сильвестр зловив страшну потвору Левіафана. Коли Левіафан вирветься на волю, тоді, за переказами, і настане кінець світу. Але рік минав, Левіафан не виривався – чому ж не радіти і не святкувати Новий рік!

Українці ж Новий рік традиційно святкували 14 січня, але у містах поступово звикали до дати 31 грудня – 1 січня.

На забавах також, як і сьогодні, популярними були різноманітні хлопавки, якими міські мешканці салютували приходу Нового року. Якщо Різдво вважалося сімейним святом, то на Сильвестра було прийнято ходити в гості, відвідувати ресторації, навіть їздити на святкування в гірські пансіони.

Страви на Сильвестра були подібні до страв різдвяних і подекуди теж пісні. Готувався короп, причому вірили: чим більше лусочок на рибині – тим більше грошей буде в Новому році. Також готували страви з капусти, наприклад, бігос, пекли багато здобного печива, а королем столу був шоколадний торт. В новорічні свята подекуди готували гуску, начинену яблуками.

За католицьким календарем, днем святого Сильвестра відкривався сезон балів і маскарадів, який після 6 січня підхоплювали і галицькі українці. Карнавали щороку вирізнялися оригінальністю, мали певну тематику. У 1928 році, наприклад, карнавал був авіаційно-морський, організований Польським зв’язком залізничників. Цікаво, що список запрошених пань заздалегідь друкувався у газеті “Кур’єр Станіславовський”. Для дітей влаштовували “Боже Древко” – свято, на якому бідні діти отримували подарунки та солодощі, а також “балики костюмовані” для наймолодших.

Новорічну ялинку в центрі міста у міжвоєнний період ще не встановлювали. Першу згадку про головну ялинку міста у Івано-Франківську, встановлену на майдані біля пошти, знаходимо в газеті “Комсомольський прапор” від 1 січня 1972 року. В замітці сказано, що на Фестивальній площі (з 1975 року – площі Перемоги, тепер – Вічевий майдан) встановлена ялинка з Дідом Морозом, Снігуронькою та казковими героями Піннокіо, Морозком, Котигорошком та ін. До цього часу ялинки на Новий рік прикрашали в міському парку, біля озера, біля шкіл.

Не приходив у міжвоєнний період і Дід Мороз із Снігуронькою, адже Дід Мороз – це лише радянський замінник Святого Миколая. Намагаючись викорінити релігійні та національні традиції, радянські ідеологи вирішили “переписати” їх на атеїстичний комуністичний лад: тільки санкціонований владою Дід Мороз повинен вітати малечу і всіх “будівників комунізму” з новорічним святом. Що ж, галицькій малечі пощастило: один подарунок дітлахи одержували вдома від Миколая, інший, як правило, цукерковий набір – на новорічних святах у школі.

А ось коли почали зустрічати Новий рік з “Шампанським”, точно й не скажеш. Ймовірно, у Радянському Союзі ця традиція почала поширюватися з 1937 року, коли було запроваджено масовий випуск “Совєтського шампанського”. В Галичині ж іще з другої половини ХІХ ст. було прийнято пити шампанське вино у рестораціях при святкуванні Сильвестра.