Словник львівського балаку

Львівський балак постав на початку XIX ст., коли приміська говірка збагатилася численними запозиченнями з німецької, чеської, ідишу. Львівський балак, і зокрема лайка, відображені у таких творах, як “Ліва кампа” П. Марійчина, “Вулиця” Б. Нижанківського, “Грачі” їв. Керницького, “Яндрусів” І. Франка, у серії оповідок Д. Бандрівського. Львівський балак мав три варіанти – український, польський та жидівський. Український варіант дослідив Ярослав Рудницький, видавши у 1943 р. монографію про говір Замарстинова. Про неї з захопленням відгукнувся професор Юрій Шевельов: “Перша в українському мовознавстві спроба дослідити діялект великого міста. Досі наша діялектологія обмежувалася на вивченні сільських говірок. Справді, ми так багато разів повторювали, що наші великі міста русифіковані або польонізовані, що кінець-кінцем самі в це беззастережно повірили. Тим часом усі наші міста зберігали завсіди українське мовне підґрунтя, всі міста постійно мали приплив українського мовного елементу з сусідніх і дальших околиць. Ніякі примусові русифікації ані польонізації, впроваджувані чужими урядами, не були спроможні припинити цей процес. Для цього треба було б ізолювати місто від довколишнього сільського терену, а цього зробити не могла ніяка влада. Чужинецька ворожа влада могла тільки приглушувати, загальмовувати приплив української мовної стихії до великого міста, але не могла перервати його”.
Ця студія була не тільки першою працею про мову Львова, але й узагалі першою працею про говір українського міста. Вона складалася з культурно-історичних та мовно-географічних міркувань на тему методи й транскрипцій слів. Опісля йшов докладний опис львівського говору, тобто “львівська граматика” з такими розділами: фонетика, морфологія, відміна, зауваги до складні та історичний погляд на розвоєві тенденції львівського говору. Окремий розділ займали міжмовні взаємини, львівські автентичні тексти та львівський словник. До праці додано мапу українських говорів для унаочнення місця львівського говору на українському мовному обширі. Кілька праць львівському балакові присвятили й польські вчені.
Як кожне велике місто, Львів мав свою лексику – незвичайно цікаве й живе співіснування різних говіркових систем, об’єднаних тільки деякими спільними прикметами в ділянці звуків, словотвору та лексики, писав Я. Рудницький. В міру національного освідомлення нижчих соціальних сфер та їхньої самоосвіти позначався на цих говірках вплив літературної мови, зокрема, в таких яскравих відмінах, як, наприклад, “дякую”, замість “дєкую”, “зав’язувати” замість “завізати”. Літературні впливи ширилися нарівні з чужими впливами. В деяких випадках чужі перемагали.
Однією з характерних прикмет, яка вважалася типово львівською, було часте вживання сполуки “та йой”, з якої львів’янин міг починати майже кожне речення. Тому-то мешканців Львова називали “тайойками”. Львівська вулиця витворила специфічний гумор, який охоче експлуатувався в довоєнних часописах. Досить згадати надзвичайну популярність радіопередач дуету Щепця і Тоньця, які навіть стали героями трьох фільмів.
Лайка і прокльони належать до оригінального витвору львівського балаку і мірою своєї оригінальності не мають аналогів у жодному іншому жаргоні українського міста. -Інструментальний сенс лайки і прокльону вмотивований утриваленою в народній і релігійній культурі вірою в магічну силу слова, в те, що через проговорення конкретних словесних формул можуть здійснюватися виражені у них побажання. Окрему роль відігравали прокльони, які не стосувалися когось або чогось конкретного: “курва мать засрана”, “йож твоя нога”, “курча беля”, “курча ляґа (куряча нога)”, “курча лімонада”, “пся кость слоньова”, “хулєра”, “ясний ґвінт”, “ясна дупа”, “курва в дупу пердольона”, “тиць-пердиць (останній вираз із приходом більшовиків збагатився такою формою: “тиць-пердиць порускі здрасті”). За допомогою таких слів та виразів можна задемонструвати свій емоційний стан, викликаний тим чи іншим ставленням до певного фрагменту дійсності, але переважно ці словечка можуть і не стосуватися нічого конкретного, а отже, вони не конче були породжені негативними почуттями. Наприклад: “о курча, яка файна дівка!” Такі вирази, як “срака банька”, “срака мотика”, “срака пердяка”, “срало перділо”, вживалися тоді, коли хтось бажав сказати співрозмовникові, що він меле дурниці або меле щось не до теми. На запитання, що мені робити, могла пролунати відповідь: “сери, перди, грійся”. Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази саме, з використанням таких слів, як “гівно”, “срака”, “дупа”. Незадоволення чимось виражалося у фразах – “до сраки”, “до ясної дупи”, “то мені потрібне, як до дупи дверці”, “гівна варте”, “гівно правда”, “в сраці був – гівно видів”.
Недовіра до чогось – “срали мухи – весна буде”.
Ці ж слова фігурують також у безлічі порівнянь: “впав, як сливка в гівно”, “до дупи така дупа, жи як пердне, то не смердне”.
При цьому слово “дупа” мало дуже багато значень:
1. Дупа – частина тіла, на якій сідається.
2. Жіночий статевий орган (”Люська дала мені дупу”).
3. Жінка, як об’єкт сексуального зацікавлення (”О, та Нуська файна дупа”).
4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою (”Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа”; “та з нього такий дупик, що страх”).
5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?”) 6. У значенні спини (”Світ повернувся до мене дупою”)
7. “Взяти за дупу” – до чогось примусити.
8. “Йому бракує тільки другої дупи” – те саме, що йому бракує тільки пташиного молока.
9. “Цілувати когось в дупу” – підлизуватися.
10. “Темно, як у мурина в дупі”.
11. У значенні серця – “це тішить мою дупу”; “аж ми жаль дупу стиснув”.
12. “Добратися до чиєїсь дупи” – поквитатися.
13. “Дупа волова”, “дупа з вухами” – нездара.
14. “Дупа з яйцями” – про вольову жінку.
15. “Гризти дупу” – нарікати на щось, шкодувати.
16. “П’яний в дупу”; “п’яний в штири дупи”.
17. ‘Виглядає, як дупа” – про когось, хто зле виглядає.
Однією з найпопулярніших лайок були фрази зі словом “француватий” або ще коротше ‘франца”: В дослівному перекладі це те саме, що пранцюватий, або ж прокажений – “морда францувата”, “галасвіта францувата”. Як приклад наведу таку фразу: “Шановні гості, дорога родино, і ти, француватий шваґре, просимо до столу”.
Серед прокльонів вирізняються також евфемізми, що мають на меті замінити непристойні слова іншими, які їх лише нагадують. Таким чином з’явилися замінники слова “курва” – “курча”, “курди молі”, “курна хата”, “куртка на ваті”. Останню фразу полюбляв вживати Ігор Білозір. Місячні львівські дівчата називали “цьоткою”, кажучи “нині в мене цьотка”, “цьотка приїхала – грання не буде” або ‘приїхала цьотка, не можу піти на басейн”.
Окрему групу становлять лайливі порівняння: “Такий до діла, як свиня штани наділа”; “Такий жвавий, як рак на греблі”; “Гарна, як свиня в дощ”; “Дурний, як сто пудів диму”; “Дурний, як сало без хліба”. ‘Дурнуватий помідор”, “дурний вар’ят”, “фраєр помпка” (про когось наївного), “фраєрська макітра” (дурник), “раптус нервус” (нервовий чоловік), “скурчибик”, “файталаха анахтемська”, “кунда лайдакувата”, “драб кальварийський”, “мудьо паршивий”, “гунцвот”, “лайдак”. Львівські прокльони вирізняються особливою соковитістю і фантазією: “а шлячок би тя ясненький трафив”, “а бодай ти на кутні сьпівав”, “аби тя дідько вхопив та й на скали заніс”, “аби твоя пащека трісла, як вареник”, “щоб ти сі лайном вдавив, а дощівкою захлинув”, “а мору на тебе нема”, “аби тя качка копнула”, “бодай би ти скис”, “най би тя дундер свиснув”, “щоб тебе підняло та гепнуло”, “бодай тебе по смерти сира земля викинула”, “най тебе двері притиснуть”.
Але дальші прокльони – це вже вищий пілотаж метафоричної лайки: “най би тя нагла чорна кава залєла”, “най би тя нагла троїста з бурячками кров залєла”, “абись ся в прецель скрутив (прецель – бублик у формі вісімки)”, “абись спух, як та нитка”, “абись скапав, як та сьвічка”, “абись ти з кості спав”, “абись розпався на кавалки, а інакше зрісся”, “най би ті всі зуби випали крім одного, який би тебе болів усе життя”.
Соковиті словечка львівського балаку тішилися незвичайною симпатією навіть серед тих львів’ян, які самі не були носіями балаку. У 1929 – 30-тих роках, як свідчать сучасники, ‘уходило за “добрий тон” серед” доростаючої освіченої молоді “говорити по-львівськи”, тобто домішувати до звичайної літературної мови поодинокі слова з львівського діялекту”. Можу засвідчити, що популярним це було також і в 1960 – 70-тих роках.
Львівська польська говірка мала зв’язки з іншими галицькими говіркамі польської мови і окремою краківською говіркою. Після 1945 року і масової репатріації польських мешканців Львова в Польшу польська говірка поступово вийшла з обігу в самому Львові, але уживалася репатріантами в західних районах Польщі. У сучасній польській мові львівська говірка уживається в літературі та театрі задля стилістичного і комічного ефекту.
Деякі слова львівської говірки увійшли до польської літературної мови (besztać, durszlak, sztyblet), до польського кримінального жаргону та інших регіональних говірок. Львівська польська говірка використовувалася Вітольдам Шолгінем (автор книг і радіовистав про Львів), Мар’яном Гемаром (польський поет, сатирик, комедіант, автор пісень), Адамом Голланеком (польський письменник-фантаст і публіцист), радіоведучими довоєнного польськомовного львівського радіо Щепцьо і Тоньцьо.
Короткий словник львівського балаку (львівської говірки)
А Аґра́фка – 1) шпилька; 2) подруга а́йнбрух – вламання аліво – та де там аліяс – інакше а́лярм – тривога акаде́мус, акаде́мік – студент академії, університету акомодуватися – звикати, пристосовуватися амант – коханець андру́ти – вафлі анцуґ – одяг аус – кінець, сідниці
Б
Бадиль – бур’ян ба́єр – брехня ба́йґель – булка (чотиридільна) байриш – пасмо волосся над чолом байтлювати – оббріхувати бакфіш – підліток бала́бух – тісто, що підійшло балаґула – візник ба́лак – розмова баламкатися – хитатися балвату́нцьо – болван балі́кати – балакати ба́льон – ґумовий м’яч ба́нда – оркестр бандзьох – великий живіт банти – драбинка для курей банувати – тужити ба́нька – іграшка на ялинку баня́к – каструля барабо́ля – картопля ба́тяр – шибеник, хуліган, шукач пригод батярі́вка – шапка шибеника батя́рня – збіговисько шибеників ба́хір, ба́хур – дитина, хлопець баю́ра – 1) калюжа; 2) горілка безхосе́нно – безкоштовно бельбас – товстун, незґрабна людина бе́льфер – учитель берелка – прикраса бере́тка – берет бесаги – подвійний мішок через плече бе́штати – сварити бзду́ра – дурниця біба – бенкет з великою кількістю алкоголю бібки – екскременти тварини кулястої форми (бібки козячі) бібу́лка – папір, що вбирає вологу бігме – далебі бі́мбер – самогон бі́ня – дівчина бісова́тий – шалений билблати – мовчати блатува́ти – залагоджувати бли́зна – шрам, рубець від рани блят – кухонна плита бо́втати – перемішувати бомбо́ни – цукерки бо́мок – ґедзь бонґу – спирт бондзьо – живіт бра́нжа – школярі братрура – духовка бритва́нка – металева форма для випікання хліба в печі бро́вар – пивоварня, пиво бронзо́вий – коричневий брусоватий – необтесаний бу́да – школа бу́дний – буденний, звичайний бу́зя – личко бу́йда – брехня букшпан – самшит бу́льба – картопля бу́мцик – танці бухач – злодій бурми́ло – необтесаний, некультурний бу́сько – лелека бухт – булочка з начинкою бю́ро, бю́рко – письмовий стіл
В
Вазо́нок – вазон вака́ції – канікули вальок – 1) валок; 2) давно нечесане, скуйовджене волосся на голові ва́ндлер – мандрівка ва́нтух – живіт ва́рґа – губа варста́т – майстерня ва́р’ят – божевільний васерва́га – рівень (техн.), ватерпас васериця – вода ваха – варта вахляж – віяло вегікул – віз вендли́ни – вудженина верета – полотно вітрівка – спортивна куртка вигинястий – спритний, вправний вида́йність – продуктивність ви́лоїти – вичинити вимі́вка – виправдання винни́ці – виноградники виривати – втікати вицє́чка – екскурсія, мандрівка ви́ходок – туалет ви́циганити – вимантити відкнаятися – відчепитися відфастриґува́тися – відчепитися, “відшитися” ві́нда – ліфт віха – жердина віц – жарт, анекдот втраяти – багато їсти втриняти – змушувати когось щось зробити вшитка – виточка
Г
Габіт – ряса, одяг монахів гадра – сварлива баба гадюґа – злосливець гайту – прогулянка гайцер – помічник машиніста гайцовня – паротяг галабурда – авантюра галастра – набрід, збіговисько гальба – кухоль гальсбіндель – краватка гальтувати – затримати галюкати – кричати на когось галя – великий зал гамати – їсти ганделес – торгівець гандричитися – сперечатися гара – горілка гарататися – битися гарбар – кушнір гардиґа – старий будинок гаукаж – адвокат гачик – кочерга гебес – дурень гебра – зборисько, збіговисько герцпінкель – пестунчик гиот – малий хлопець гира – чуприна гицкати – стрибати глота – 1) тіснота; 2) натовп глухман – глухий гойно – щедро голєндрування – катання на ковзанах голодриґа – обірванець город – парк, сквер, сад горпина – велика жінка гранадля – шпилька для волосся гринь – дурень груньо – грубіян гуляти – танцювати
Ґ
Ґалантий – елегантний ґаляре́тка – желе ґанц – цілковито, повністю, все ґа́ці – штани ґвер – гвинтівка ґелайза – кухоль ґелтуватися – бути поважним ґе́ца – жарт ґібіруватися – належатися ґілярдія – гайлярдія (квітка) ґлянц – блиск ґнипак – тупий ніж ґніт – дитина ґраба – рука ґра́йфнути – вкрасти ґранато́вий – темно-синій ґра́нда – 1) ганьба; 2) скандал, бійка ґра́тіс – безкоштовно ґрейцар – гріш ґудз – вузол ґуфрува́ти – морщити
Д
Дві́рець – вокзал де́бра – бездоріжжя декувати – говорити грубо, нахабно де́рти ла́ха – насміхатися дефіля́да – 1) парад; 2) прогулянка дзю́ра – діра дзя́вкати – 1) заховати; 2) гавкати дзя́мдзя – той, хто поволі їсть дзю́ня – дівчина доовкола – довкола драґо́нчик – хлястик дрантя – старий одяг дрантявий – старий, поганий драпак – щітка для посуду драчки – дрібні бійки дримбайло – старий чоловік дри́пця – стара жінка друмля – музичний інструмент друшляк – дуршлаг дурх – наскрізь, просто
Е
Емерит – пенсіонер емеритура – пенсія етеричний – делікатний, повітряний
Ж
Жарівка – електрична лампочка желізко – праска жилєтка – лезо (для гоління)
З
Забава – вечірка забездурно – безкоштовно завди – завжди заволока – бродяга, приблуда загаманити – вкрасти загумінок – 1) передмістя; 2) глушина заґудзовуватися – заплутуватися задекуватися – сховатися заєць – рулет з м’яса зазяпати – вразити красою заіванити – вкрасти зайдель – склянка закім – доки заливайко – брехун замалювати – вдарити запихатися – засапатися запідкольки – під руку запідпашки – під пахи зафандула – невправний, недотепа зафраєр – безкоштовно зафуркотати – зашуміти захоронка – 1) дитячий садок; 2) сиротинець зацьмаканий – п’яний зашпортатися – перечепитися, заплутатися в чомусь збабчитися – зморщитися (збабчене яблуко) збуй – розбійник збурити – розвалити, зруйнувати звурдитися – скиснути здибатися – зустрітися зегарок – наручний годинник зеленчук – прикордонник зелепухи – недозрілі фрукти зец – бити зиза дістати – стати косооким; перен. – дуже сильно чомусь вразитись зизоокий – косоокий зіхер – точно, обов’язково злеополізуватися – зльвівщитися зліцитований – проданий на аукціоні золити – бити зреванжуватися – віддячитися зупа – юшка
І
Індекс – залікова книжка інсуля – оселя інтенція – намір інфамія – осуд, знеславлення
Ї, Й Їдачка – губа їздня – дорога Йойкати – нарікати
К
Кабат – жилетка з тканини калабаня – калюжа калакуньо – телепень каламація – збентеження калапітра – голова калапуцькати – мішати камізелька – плетена жилетка камрат – товариш канапка – бутерброд капарити – погано щось робити капцан – нікчемна людина капциліндер – капелюх караба – кіт карабеля – крива шабля карабін – рушниця карамболь – зіткнення, аварія карменадля – котлета касарня – казарма катуляти – котити щось кругле кацап – дурень кацараба – кішка кварґель – сільський твердий солений сир келішок – чарочка кербер – вахтер кирея – плащ кібелик – глечик кібіцувати – вболівати кікати – дивитися кікс – помилка кімати – спати кіндзюравий, кундзюравий – кучерявий кіндрус – пустун кінол – ніс кірити – пити кітка – кицька кічка – городки (гра) клави, клаваки – зуби, ікла клаки – клубки пороху, пилу, пуху клапати – тріпати клапачка – рот клемпа – погана жінка кльозет – туалет кльоцок – пухкий малюк клюски – варене тісто, галушки кнайпа – ресторанчик, забігайлівка кнаяти – їхати, бігти кобіта – жінка койдим – відважний колдувати – виглядати, придивлятися колтунитися – лінуватися колюмна – стовп, колона комерс – забава конкури – залицяння конфекція – готовий одяг кремпуватися – стидатись
Л
Лаба – лапа лабатий – незґрабний лазничка – ванна кімната лапайдух (лапідух) – військовий санітар лахуватися (дерти лаха) – насміхатися леберка – спортивна куртка лепета – голова лискати – блискати лита – багатий чоловік літосердя – милосердя льокаль – 1) шинок; 2) квартира льокатори – квартиранти льоля – дівчина льорнета – бінокль льосування – жеребкування люстро – дзеркало люфа – дуло люфтувати – провітрювати ляґер – вистояне пиво
М
Мавпішон – мавпа магуляти – бити магулянка – бійка маґель, маґельниця – пристосування для прасування маґлювати – прасувати маґніфіка – вельможна пані майстерштик – зразок майтки (майталепи) – труси майхер – ніж макабричний – жахливий макаґіґи – солодощі маківка – голова маланка – молода дівчина мамця – приємна старша жінка манджати – мандрувати манелі – 1) дрібниці; 2) речі мантель – плащ, пальто мантилепа – неохайна жінка маринарка – піджак мармуляда – варення мармурок – кекс матолок – некмітливий чоловік матура – іспит зрілості, атестат про середню освіту маціцький – малесенький мацькатися – бабратися мацькатий – огрядний мацько – 1) живіт; 2) кіт машинґвер – автомат (зброя) меґати – втікати меценас – адвокат мециї – делікатеси меция – щось незвично вишукане, бажане мантикаптус – дивак мешти – черевики мигати – втікати микитити – обдурювати, збивати з пантелику митка – 1) ганчірка для миття посуду; 2) пліткарка мишіґіне – несповна розуму міґлянд – спритна людина мізерія – салат мікрус – малюк мішмаш – мішанина мішунк – суміш, мішанина мокляки – болотиста місцевість моняк – гріш моньо – молоко мордівня – забігайлівка москалик – оселедець моторовий – водій трамваю мудьо – відлюдник, мовчун мулик – муляр мурґа – нахаба мурин – негр мурмило – похмура, понура людина мурмурандо – спів через ніс, мелодія без слів мустерунок – вишкіл
Н
На бланк – без плаща (пальта) на галь-паль – у поспіху нагнітка – мозіль накаслик – нічна шафка накиваний – обдурений на лінкс – їхати “зайцем” наобколо – навколо нахапати – назбирати нездалий – нікчемний никати – шукати нюнька – безпорадний
О
Оберхабка – хабар облаз – гола стрімка скеля обцаси – підбори ондуляція – завивка ординація – кабінет лікаря ости – риб’ячі кістки оферма – незґраба оферта – пропозиція
П
Пагнісці – нігті пампулі, папулі – повні (товсті щоки) пан Едзьо – туалет пановля – звертання до друзів папендекель – картон папа – рубероїд папка – кашоподібне місиво папляти – говорити дурниці безперестанку папулястий – повнолиций параграф – ціпок паркан – стоячий комірець парцеля – ділянка землі парцеляція – розподіл землі під забудову пательня – сковорода пахняр – ніс пацалиха – забава пацка – 1) удар; 2) тріпачка для вбивання мух паця – порося пацюк – свиня пашталакати – теревенити паща – рот пащекувати – неґречно говорити педалі – ноги педантерія – педантичність пелехи – довге волосся, патли перекинчик – зміна варти перекицки – перекидатися петрушкувати – бути одиноким п’єц – піч пипка – соска пироги – вареники пискувати – неґречно говорити писок – морда підлизайло – підлиза пінда – дівчина-підліток піпчити – натискати пітолко – мало шанований підфрувайка – підліток під хайром – під присягою, “слово чести” плюсква – суперечка, розбрат пішінґер – вафельний торт-перекладанець пляцок – 1) солодкий пиріг; 2) корж; 3) щось плескате побережник – лісник повило – повидло повіцувати – пожартувати поводяни – постраждалі від повені повседніти – байдужіти поготівля – аварійна служба полігутко – потихеньку полікер – поліцай полярес – гаманець пописуватися – хизуватися портки – штани постерунковий – дільничний потирайко – той, що поневіряється, не має притулку потирча – невдаха потрава – страва правдивий – справжній пражити – смажити преферк – преферанс прецель – бублик прикляйструвати – приліпити приліпка – окраєць хліба принука – заохочення пришпилити – причепити прохід – прогулянка прощацький – примітивний пруга – шрам психа – люстро, обрамлене в раму, з прикріпленими до неї шухлядками псоти – збитки пструг – форель путня – відро пуцувати – чистити до блиску
Р
Ради́рка (рада́рка) – ґумка для стирання ра́йдати – довго розмовляти рало – лице рапа́тий – шорсткий ра́та – частина належної платні ре́вія – показ ре́йвах – розгардіяш рекомпенса́та – відшкодування респе́кт – повага рестора́ція – ресторан рефектар – трапезна реформи – довгі теплі труси рехт – мати рацію ригати – кашляти риму́нда – зла жінка ринка – каструля ри́нва – водостічна труба ри́ншток – рів, каналізація рихтува́ти – 1) готувати риськати – копати різуля – різник рі́кцуґ – відступ, відхід ру́ра – 1) труба; 2) духовка
С
Саламаха – суміш саліна – копальня солі сальва – салют, залп сальон – вітальня селядиновий – їдучо салатово-блакитний сервус – привіт сильвета – силует сирена – русалка свірк – дивак свіркувати – зсуватися з глузду святити – бити селедець – 1) оселедець; 2) краватка сиромудрий – мудрагель сікор – годинник скапцаніти – зійти нанівець скарловатіти – виродитися скікати – стрибати скіла – пес скрипти – 1) друковані навчальні посібники; 2) рукописи слоїк – скляна банка смага – горілка смаровоз – бруднуля смитрати – красти смок – дракон собачити – сварити соконка, суконка – сукенка сотний – великий спацер – пішохідна прогулянка специфіндер – спритник сподні – штани спухляк – товстун срайтасьма – туалетний папір станик – бюстгальтер старушок – старенький чоловік стирка, стиранка – 1) рушничок або ганчірка для витирання поверхонь на кухні; 2) повія стопка – запобіжник стравоспис – меню страхопуд – 1) лякливий, страхополох; 2) опудало, постраховище стрик – зашморг стрих – горище стрільба – рушниця стругайло – двірник студенина – холодець сумер – хліб сутерини – підвальне житло
Т
Табльо – спільна фотографія такой – однак талапатися – плюскатися тамуватий – маломовний тарабанитися – тяжко йти тасємка – стрічка таца – таця тектура – картон телепатися – трястися; ледве дотелепатися – ледве дійти терко – тертушка термінатор – помічник майстра терціян – шкільний сторож тета – тітка тирпати – потрясати тицувати – жартувати тори – колія трема – страх тримбулька – маленька зелена цибуля тринґельд – чайові триндатися – 1) переїжджати; 2) ходити без цілі триндіти, тириндіти – теревенити тримудка – комод трочок – стрічка туман вісімнадцятий – тупак туманити – дурити тургати – совати, тягати тягом – постійно
У
Ужитківець – користувач уздровисько – курорт урльоп – відпустка
Ф
Фабули – повні щічки фа́йно – добре фа́йрант – кінець робочого дня файтала́па – невмілий, недоладний, безголовий фальба́нка – призібрана смужка на одягу фалюва́ти – йти фа́мула – сім’я фа́на – хоругва, прапор фарфо́цлі – лахміття фасо́ля – квасоля фастри́ґа – намічене ниткою місце на одягу фастриґува́ти – намічати ниткою місце на одягу фасува́ти – щось дістати фа́фрати – невиразно говорити фафулястий – повнолиций фа́цет – чувак фа́цка – удар фе́лєр – помилка фе́рії – канікули фе́ртіґ – готовий фест – 1) добре; 2) дуже фестин – святкова забава фиркатися – нечемно висловлювати незадоволення фіґі – 1) інжир; 2) трусики-бікіні; філіжа́нка – горнятко, чашка фі́ра – віз фіра́нка – штора фі́рман – візник фіси – ноги фіфак – спритна людина фля́ки – нутрощі фля́мма – дівчина фу́льга – відлига форікувати – атакувати фортекля́п – фортепіано фортеп’ян – фортепіано фо́са – рів фра́йда – 1) радість; 2) забава фригати – їсти фризі́єр – перукар фризу́ра – зачіска фронт – перше місце, попереду фу́ньо – зарозумілий фуня́стий – надутий фурдиґарня – в’язниця, буцегарня фуркати – 1) дмухати; 2) злоститися на когось фурт – надалі, постійно
Х
Хабаль – прихильник, залицяльник хабаз – бур’ян хабал – бур’ян хабліна – безформне м’ясо хавіра – помешкання хайдер – жидівська школа халабуда – хата халупа – 1) хата; 2) помешкання харкатися – сваритися хатрак – поліцейський агент хатранка – поліцейська облава хилкати – колисати хідник – тротуар хірити – пити горілку хірний – п’яний хірус – пияк хохля – ополоник
Ц
Цваєр – двійка цвайкепеле – дуже мудрий цванціґер – дрібна монета (два австрійські талери) цвібак – бісквіт цвікер – окуляри цент – гріш цепака – хам цигаро, дзигаро – цигарка, сигарета цизорик – складаний ніж цимбергай – гра на столі монетами у ворота цимес – щось дуже добре, смачне циферблат – обличчя цукорок – цукерка цьмакати – пити цьомати – цілувати цьоця – тітка цьоця-дрипця – старенька жінка цюняти – пісяти цюпа – в’язниця цюрка – чоловічий статевий орган цюхрати – грати на музичному інструменті
Ч
Черепаха – підозрілий тип чиншівка – орендоване житло чухратися – драпатися
Ш
Шалапута – бездумний шалик – шарф шантрапа – нехлюйська жінка шапокляк – капелюх шац – гарний шварц – паста для взуття швидрига – швець швиргуля – швець швімки – плавки швіцувати – важко працювати шимон – двірник шипка – тріска шістак – 10 грошів шкандиба – зла і негарна жінка шкіра – дівчина шкіц – ескіз шкло – скло шкраб – учень молодшого класу шкут – малюк шлюс – кінець, завершення шлюфка – петелька для ремінця або поясу на одягу шляйфи – ковзани шляфрок – домашній халат шмата – ганчірка шмельц – непотріб шміз’єрка – домашня сукенка шмінка – помада шмір – мастило шмондя – нехлюйська жінка шмуляти – ходити шнадалавий – заморений, виснажений шпанегля – кнопка для прикріплювання паперу і т. ін. шпанувати – натягати шпараґова фасоля – спаржева квасоля шпараґус – аспарагус шпарувати – заощаджувати, збирати кошти або що інше шпацірґанґ – прогулянка шперка – сало шпіляти – грати шпондер – почеревина, грудинка шпортати – ритися в чомусь шпрехати – говорити шпурт – швидкий біг шраги – конструкція для пиляння дерева шрайбувати – писати штайгувати – швидко йти штайфувати – крохмалити штанети – штани штиляти – кульгати штимувати – погоджуватися штімунг – добрий настрій штрека – залізнична колія штубацький – 1) неакуратний, неохайний, недбалий; 2) дитячий штудерний – хитрий штука – мистецтво штуркати – штовхати штурпак – недовчений шубер – засувка для комина шуфля – совок, совкова лопата шуфляда – шухляда
Ю, Я
Юхтити – красти Яндрус – відчайдух, хуліган, авантурник
Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців.
Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати:Піду її виганьблю.Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися.
Курва, курвище, курва шиндилєва, патентова курва, курва мать по відношенню до жінок і не тільки. Так само курвий син або скурвий син, то могло бути або зле або добре. Вислів “Але ти скурвий син!” міг бути як і похвала.
Посилалося до сраки, або як мрія жінок ,щоб інша поцілювала її в сраку , при цьому точно вказувалося місце, що було потіхою для тих хто на то дивився.Також сралося на чотири купи. І на одному гектарі разом срати не хотілося. Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача. А також, а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів! До чоловіків ще могли казати: Чорте, дідьку, хруню, пердуне (додавали ще до того переліку Старий). До жінок- “Товбо стара” А також : лемку з чорним піднебінням, дурнуватий бойку, жиде пархатий і тп. вживалося кожен день і на то мало хто й увагу звертав.
До більш тяжких прокльонів відносилося:Кров би тебе заллєла з різними варіяціями, нарприклад -по коліна, Кров би тебе нагла заллєла сучий сину! Також була кров троїста, і нагла, і кров з ясного неба.
А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину.
1.Мурга пискатий – хам
2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку.
3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”.
4. Тутешній, або місцевий – порядна людина
5. А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина
6. Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха
6а. Оферма царя небесного – посиленне значення Оферми
7. Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга
8. Йойлик, Підскакевич – кар”єрист
9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга
10. Батяр – той що робить збитки
11. Свинтюх – падлюка
12. Матолок- тупий чоловік
13. В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає
14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших
15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище
16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат
17. Мантелепа, мантелепа засрана- неохайна жінка
18. Курвар -той що ходить до чужих жінок
19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина
20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне
21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка
22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву
23 Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці!Робить через сраку!Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб
24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково
25. Ламага, розлізлий, сліпцун – про будь кого
26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду
27. Сидить як запліснілий!- про сумну людину на забаві