Церква св. Андрія Первозванного на Клепарові

Клепарів відомий ще з ХІІІ століття, коли Данило Галицький споруджував навколо Львова укріплення для захисту від татар. Територія цієї приміської громади тягнулася від Полтви до нинішньої станції “Клепарів” при вул. Шевченка. На розі вулиць Варшавської та Граничної була Клепарівська рогатка, на якій збирали мито з возів, що доставляли товари до Львова.

Угринів

Село Угринів, за даними книги Володимира Сави «Удома і на чужині», виникло за панування руських князів у ХІІІ ст. ,як поселення якогось Гуріна, можливо боярина.

Торговельний дім Бромільських на Академічній

Будинок за сучасною адресою проспект Шевченка, 6 (колишня Академічна) було збудовано у 1865 році. Тут містилася колись знаменита їдальня (покої для снідань) Софії Теличко (Телічкової).

Лінія

до війни це було поселення Генриківка і тут справді жили чимало поляків. Всього мешкали понад 60 чол., був магазин, початкова школа.

Будинок №20 по вул. Винниченка

Багато хто з туристів і мешканців Львова бачили чудові фрески Яна-Генрика Розена у Вірменському соборі. Та мало хто знає, що це не єдині фрески художника у місті Лева. Ще одні, не менш цікаві розписи художника, знаходяться у колишній семінарській каплиці, що знаходиться по вул. Винниченка, 30. Виконані вони були у 1929 р. на замовлення ректора тодішньої семінарії Францішека Лісовського. Раніше у вівтарі розміщувалась ікона Матері Божої Неустанної Помочі, й сама каплиця називалась на її честь.

Словник львівського балаку

Львівський балак постав на початку XIX ст., коли приміська говірка збагатилася численними запозиченнями з німецької, чеської, ідишу. Львівський балак, і зокрема лайка, відображені у таких творах, як “Ліва кампа” П. Марійчина, “Вулиця” Б. Нижанківського, “Грачі” їв. Керницького, “Яндрусів” І. Франка, у серії оповідок Д. Бандрівського.